Бути патріотом — це чесно робити свою справу

18 травня 2021 Час на прочитання:5 хв.

Засновник Golden Tile Валентин Шеветовський знаний на Харківщині як людина, що за останні 15 років змогла повністю модернізувати Харківський плитковий завод і вивести керамічну продукцію на рівень інтенсивних експортних поставок у 43 країни світу. Як член Федерації роботодавців України, Валентин Шеветовський поділився своїм баченням розвитку вітчизняної промисловості.

Бути патріотом легко, треба тільки якісно робити свою справу.

Якщо займаєшся бізнесом, маєш створювати робочі місця, бути чутливим до інновацій, чесно сплачувати податки та прагнути допомагати іншим.

Наприклад, модернізація - це ж не тільки більша кількість сучасних машин у виробництві. Це й інвестиції в людський капітал. Створення умов, за яких працівник, маючи інші можливості та пропозиції, залишається працювати на підприємстві. А це, між іншим, зберігає кваліфіковану робочу силу і талановиті мізки у державі.

Так, наприклад, Харківський плитковий завод щороку вкладає в модернізацію 10 млн євро, у середньому кожні два роки запускається нова надсучасна конвеєрна лінія. Це дозволяє нам на рівних конкурувати зі світовими лідерами з виробництва керамічної плитки та експортувати українську плитку у 43 країни. Паралельно ми вкладаємо кошти й в створення комфортного та безпечного робочого місця для наших працівників.

Ми віримо в те, що виробляти якісну продукцію можуть тільки професійні люди в комфортних умовах. Тому екологія, соціальний захист і розвиток громади - незаперечні маркери для нас. Як результат — відтік кадрів мінімальний та наявність черги охочих працювати на заводі.

Україна може бути конкурентною. Вже сьогодні в Україні існують виробництва, які здатні конкурувати на будь-якому ринку світу. Тож завдання влади — аби таких виробництв ставало все більше, а для цього необхідно всебічно підтримувати та надавати можливість працювати українським підприємствам всіх галузей економіки: машинобудування, обробка деревини, виробництво автомобілів, керамічна чи хімічна промисловість, тощо. В цьому і є патріотизм державних чиновників - бути на стороні свого виробника. Так відбувається у всіх країнах.

Ми багато говоримо про реформи, але або не проводимо їх, або не доводимо до кінця. Можливо, нам важко уявити собі майбутнє, не схоже на минуле? Історію потрібно пам'ятати. Але минуле має направляти, а не гальмувати розвиток.

Економічно сильна країна може дозволити собі головне - незалежність. Коли дохідна частина бюджету превалює над видатковою, не потрібно просити осторонь грошей на виплату пенсій, на зарплати військовим на передовій, на виплати матерям з дітьми. Не потрібно просити інші країни поділитися вакциною від коронавірусу. Але сьогодні, на жаль, реалії такі, що наша незалежність часто залежить від зовнішніх чинників впливу, до яких вдаються економічно сильні держави. Це може бути силовий або дипломатичний тиск, шлях позик або просування «кишенькових» партій, тощо.

Як Україні стати сильною? Будувати заводи - в Україні, платити зарплати по білому, а податки - в бюджет, створювати робочі місця та виробляти продукт - в Україні. Й пам'ятати, що український бізнес - це бізнес незалежно від національності громадян, які ним займаються в Україні.

Звичайно, якщо потрібен літак, простіше закупити Bombardier чи Embraer. Простіше, але не правильно. Давайте виробляти той же Bombardier на Харківському авіаційному заводі. Саме такий підхід - виробляти товари в Україні, давати роботу нашим людям, платити тут податки. Час вже загалом усвідомити правило економічного патріотизму: ми всі, як у літаку, або разом підіймаємося, або падаємо.

Не потрібно боятися, що ми втратимо час. Це поняття емпіричне: вигравши рік, можемо втратити століття, втратити державу. Питання експорту та імпорту - це питання війни та виживання. Усе, що ми експортували й отримали за це валюту веде до перемоги. Усе, що ми імпортували й заплатили за це валюту - прямий і найкоротший шлях до поразки, до ослаблення економічної незалежності нашої держави.

Бути патріотом — означає чесно робити свою справу. Не звертаючи уваги на іноді суто політичні рішення, які можуть бути правильними чи ні; на законодавство, яке може стимулювати виробництво або навпаки гальмувати бізнес-процеси; на персоналії, які займають ті чи інші державні посади. Попри усе продовжувати працювати на свою країну. Пам'ятати, що закони створюють люди, а вони можуть помилятися.